Увага ! Карантин!
Карантин та обмеження проведення масових заходів запроваджується для того, аби зменшити ризики поширення коронавірусу. Це не просто канікули або відпустка, а велика відповідальність, яка покладається на кожного.
Аби ці обмеження були дійсно ефективними, варто якомога більше залишатися вдома, вчитися або працювати дистанційно, не користуватися громадським транспортом та максимально зменшити контакти із людьми. Це не означає купувати гречку та туалетний папір у величезній кількості “про запас”. Йдеться про розумне дистанціювання і особлива увага до свого здоров’я та людей навколо.
Ми закликаємо вас бути свідомими, утриматися від зайвих активностей, поїздок і зустрічей, та проводити більше часу вдома. Наступні три тижні — не привід їхати з дітьми до бабусі, провідати усіх родичів, нарешті зустрітися з друзями або почати займатися спортом у спортзалі. Пояснюємо чому та розповідаємо, що можна робити натомість
Ваші бабусі та дідусі, батьки та інші родичі старшого віку знаходяться в зоні високого ризику. http://bit.ly/2wSwqGY Що старша людина та що більше хронічних захворювань вона має, то більш небезпечним для неї може бути SARS-CoV-2. У дітей та молодих людей легка форма коронавірусу може виглядати як застуда, а тому не варто зайвий раз використовувати карантин як привід посидіти за родинним столом.
Не варто зустрічатися з друзями лише тому, що у вас є вільний час. На цей період краще обмежити великі зустрічі і походи в заклади, де досить людно. Пам’ятайте, що під час інкубаційного періоду коронавірус може не проявлятися симптоматично, проте людина може все одно передавати вірус. http://bit.ly/2IN0wy5
Карантин та зменшення соціальних взаємодій і контактів — ваша можливість убезпечити себе і своїх близьких. Якщо у вас є можливість потурбуватися про своє здоров’я, навіщо підвищувати ризики захворіти? Натомість, більше перебуваючи вдома, можна зайнятися корисними для здоров’я справами:
▪ Спіть як мінімум 7-8 годин на день. Тепер ви маєте більше вільного часу, а тому можете виділити його на здоровий сон, який є одним із важливих елементів для зміцнення імунітету. Дотримуйтеся режиму дня. http://bit.ly/34icKHt
▪ Слідкуйте уважно за своїм харчуванням. Через брак часу та насичений графік ми можемо забувати про повноцінне й збалансоване харчування. Спробуйте відмовитися від спокусливої доставки їжі та почніть більше готувати вдома. Гречка, якої ви могли багато купити в супермаркеті, до речі, чудово пасує до здорового харчування.
▪ Займайтеся спортом. Важливо підтримувати фізичну форму, коли ви весь день сидите вдома і мало рухаєтеся. http://bit.ly/3aVafi4Вдома обов’язково робіть прості вправи, а ось абонемент у спортзал краще відкласти на майбутнє.
▪ Приберіть вдома. Окрім того, що у вас нарешті з’явився час провести генеральне прибирання, тіштеся, що це може допомогти вам у профілактиці коронавірусу та зниження ризику зараження. За посиланням рекомендації щодо дезінфекції приміщень різних типів: http://bit.ly/2II9TiE
▪ Регулярно провітрюйте приміщення. А також час від часу виходьте на прогулянку. Ходіть в магазини тоді, коли там небагато покупців: пізно ввечері або рано вранці. І пам’ятайте про безпечну дистанцію — щонайменше два метри від іншої людини. http://bit.ly/39QRRXk
▪ Читайте книги та дивіться фільми та серіали, які давно планували. Можна також звернути увагу на серіали, які допомагають краще розібратися з питаннями стосовно коронавірусу. Наприклад, серіал Netflix про те, як поширюються віруси “Pandemic: How to Prevent an Outbreak”. Розуміння процесу допоможе вам облишити паніку та більш об’єктивно аналізувати події в Україні та світі. http://bit.ly/3cRwqrf
▪ Займайтеся самоосвітою. Карантин — хороша можливість почати вчити нову іноземну мову або вдосконалити знання мови, яку вже вивчали. Платформи онлайн-курсів готові вам допомогти з вивченням найбільш різноманітних тем.
▪ Підтримуйте близьких і рідних та будьте з ним на зв’язку. Зниження інтенсивності соціальних зв’язків із людьми може стати причиною появи депресії, тривожності, апатії тощо. Тому важливо підтримувати комунікацію між собою, телефонувати своїм рідним та близьким, цікавитися не лише станом фізичного, а й психічного здоров'я.
Пам’ятайте, що від правильного дотримання умов карантину залежить не лише ваше здоров’я.
▪ Як зменшити ризики захворіти: http://bit.ly/2SXRl3L ▪ База знань про СОVID-19 з достовірними джерелами і візуальною інформацією: http://bit.ly/39rwXO7 ▪ Як спрямувати занепокоєння через поширення вірусу у продуктивному напрямку: http://bit.ly/2vddHpb
Директорам закладів загальної середньої освіти,
працівникам органів управління освітою місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
ЛИСТ-РОЗ’ЯСНЕННЯ щодо застосування окремих положень нового Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти Керуючись абзацом першим частини третьої статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту», Міністерство освіти і науки України своїм наказом від 16 квітня 2018 року № 367 затвердило новий Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (далі - Порядок), зареєстрований Міністерством юстиції України 05 травня 2018 року. Враховуючи стислі строки, в яких впроваджується цей Порядок, а також некоректне тлумачення у соціальних мережах та засобах масової інформації окремих його положень, Міністерство надає роз’яснення щодо практичного застосування відповідних положень. 1. Щодо права дитини здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи Відповідно до абзаців другого і третього частини 1 статті 13 Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року «кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, ГАРАНТУЄТЬСЯ, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти». Така гарантія реалізується, у тому числі, через частину 7 статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту», згідно з якою «право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи». МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Т НАУКИ УКРАЇНИ №1/9-292 в ід 08.05.2018 Таким чином, дитина не зобов’язана, а має право навчатися в закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає. І таке її право гарантоване Законом України «Про освіту». Якщо батьки (один з батьків) дитини прийняли рішення скористатися наданим Законом гарантованим правом, то відповідно до Порядку ними (одним з них) «може бути пред’явлено документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків на території обслуговування закладу освіти, реквізити якого вказуються в заяві». У формі заяви (додаток 1 до Порядку) передбачено можливість повідомлення про наявність права на першочергове зарахування із зазначенням назви і реквізитів документа, що підтверджує проживання на території обслуговування закладу освіти. При цьому відповідно до підпункту 1 пункту 3 глави 1 розділу II Порядку - «до 01 червня включно зараховуються усі діти, місце проживання яких на території обслуговування закладу освіти підтверджене ...». Привертаємо увагу до того, що повідомлення про наявність права на першочергове зарахування і пред’явлення документу, що його підтверджує, є правом батьків, а не обов’язком. Проте непред’явлення такого документа і невідображення його назви та реквізитів у заяві про зарахування призводить до відсутності правових підстав для першочергового зарахування дитини до початкової школи. 2. Яким документом має бути підтверджене місце проживання дитини чи одного з її батьків Порядок не містить конкретного переліку документів, які підтверджують місце проживання дитини чи одного з її батьків. Разом з тим, застерігаємо директорів закладів освіти від того, що місце ПРОЖИВАННЯ може бути підтверджене виключно РЕЄСТРАЦІЄЮ місця проживання. Це не тотожні поняття і, відповідно, документи. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» чітко розмежовує ці поняття. Більш того, відповідно до частини 6 статті 29 Цивільного кодексу України «фізична особа може мати кілька місць проживання». Згідно з частиною 4 цієї статті місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає...». Отже, для підтвердження місця проживання дитини може бути пред’явлено як документ, що підтверджує місце проживання саме дитини, так і документ, що підтверджує місце проживання одного з її батьків. Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» «реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції». Міністерство рекомендує батькам дітей і директорам шкіл орієнтуватися на перелік документів, що відповідно до чинного законодавства підтверджують чи потенційно можуть підтверджувати місце проживання дитини чи одного з її батьків, зокрема: 1) паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини; 2) довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків), що видається відповідно до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207; 3) витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків); 4) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; 5) документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо); 6) рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання; 7) документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму, піднайму, оренди тощо), укладений між фізичними особами (за умови, що користування відповідним житлом є реальним і здійснюється за згодою та волевиявленням власника майна; засвідчення цих двох обставин може відбуватися в різний, але прийнятний спосіб) чи укладений між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку; 8) довідка про проходження служби у військовій частині (додаток 10 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207); 9) акт обстеження умов проживання (додаток 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866); 10) акт обстеження матеріально-побутових умов (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2004 року № 95, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2004 року за № 703/9302); 11) будь-який інший документ, що ПІДТВЕРДЖУЄ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ дитини чи одного з її батьків. Варто також наголосити на тому, що будь-який офіційний документ, в якому зазначене місце проживання дитини чи одного з її батьків, форма якого визначена законодавством і який виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, є достатнім для підтвердження місця проживання дитини і відповідно її права на першочергове зарахування до початкової школи. Так само достатнім для підтвердження місця проживання може бути будьякий документ, який засвідчує право власності на відповідне житло або право користування ним. Документ, що підтверджує право користування, може бути прийнятним за умови, іцо користування відповідним житлом є реальним і здійснюється за згодою і волевиявленням власника майна чи орендодавця. Засвідчення цих двох обставин може відбуватися в різний, але прийнятний спосіб. 3. Чи завжди потрібно підтверджувати місце проживання під час подання заяви до початкової школи Відповідно до абзацу 6 пункту 1 глави 1 розділу II Порядку дитина зараховується до першого класу ЗА ОДНІЄЮ З ПРОЦЕДУР, визначених пунктами 2, 7 або 3-7 чи пунктом 8 цього розділу. Процедура, передбачена пунктами 2, 7, є найлегшою і застосовується в усіх випадках, коли кількість поданих заяв НЕ ПЕРЕВИЩУЄ кількості місць в першому (перших) класі (класах). У таких випадках Порядок не вимагає пред’явлення будь-яких документів, що підтверджують місце проживання, оскільки в цьому немає жодної потреби. Усі діти мають бути зараховані до таких закладів освіти 1 червня на підставі заяв батьків і доданих до неї копії свідоцтва про народження дитини та оригіналу медичної довідки за формою 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089. Таким чином, у випадках, коли кількість поданих заяв НЕ ПЕРЕВИЩУЄ кількості місць в першому (перших) класі (класах), не виникає права на першочергове зарахування і, відповідно, не виникає жодної необхідності підтверджувати будь-яким документом місце проживання дитини або одного з її батьків. 4. Хто визначає і закріплює за закладами освіти територію їх обслуговування Згідно з частиною 2 статті 66 Закону України «Про освіту» територію обслуговування за закладами початкової та базової середньої освіти закріплюють районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону «Про загальну середню освіту» місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за закладами загальної середньої освіти відповідні території обслуговування і до початку навчального року обліковують учнів, які мають їх відвідувати. Згідно з пунктом другим розділу І Порядку територією обслуговування визнається адміністративно-територіальна одиниця (або її частина чи окремі будинки), визначена і закріплена місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за закладом освіти для забезпечення права кожної дитини, яка проживає на цій території, на здобуття початкової та/або базової середньої освіти у закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця проживання дитини. Отже, усі місцеві органи виконавчої влади або відповідні органи місцевого самоврядування, визначаючи і закріплюючи за кожним закладом ПОЧАТКОВОЇ та/або БАЗОВОЇ середньої освіти території їхнього обслуговування, мають виходити з того, що кожен такий заклад має бути для кожної дитини, яка проживає на цій території, найбільш доступний та наближений до місця її проживання. На виконання зазначених вище Законів України за кожним закладом освіти, який забезпечує здобуття початкової та/або базової середньої освіти, уповноважені органи вже мали б закріпити території їхнього обслуговування. Відповідно до вимог частини 2 статті ЗО Закону України «Про освіту» заклади дошкільної та загальної середньої освіти зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до, зокрема, інформації та документів про закріплену за ними їхнім засновником територію обслуговування. Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку рішення місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про закріплення території обслуговування за закладом (закладами) освіти рекомендовано оприлюднювати на веб-сайті відповідного органу, як правило, не пізніше ніж за 6 місяців до початку приймання заяв про зарахування до закладів освіти Також їм рекомендовано щорічно аналізувати результати розподілу і закріплення території обслуговування і враховувати під час розподілу і закріплення за закладами освіти території обслуговування на наступний рік. У разі ж виникнення у батьків дітей та інших громадян запитань щодо коректності розподілу і закріплення території обслуговування вони можуть звернутися до відповідного органу за отриманням обґрунтованих пояснень. У випадку обґрунтованості звернень (скарг, пропозицій) батьків відповідні органи мають вжити належних заходів реагування відповідно до законодавства. 5. Що робити дітям (їх батькам), які не можуть або не хочуть скористатися правом на першочергове зарахування Ще раз акцентуємо увагу на тому, що батьки мають право вільного вибору закладу освіти. Батьки (один з батьків) мають право подати (але обов’язково до 31 травня) необхідні документи (їх копії) до будь-якого закладу освіти (без обмеження їх кількості) для зарахування на вільні місця. Такі вільні місця можуть з’явитися в закладі освіти після 01 червня, коли будуть зараховані діти, місце проживання яких було підтверджене відповідним документом. Згідно з Порядком кожен заклад освіти зобов’язаний оприлюднити кількість таких вільних місць впродовж двох робочих днів з дня їх появи. На вільні місця діти зараховуються за результатами жеребкування, основні положення якого передбачені главою 2 розділу II Порядку. Разом з тим, батьки дитини мають приймати зважене рішення про те, що вони не подаватимуть документи до закладу освіти за місцем свого проживання. Адже, якщо дитина не буде зарахована до жодного іншого закладу освіти за результатами жеребкування, виникне запитання щодо місця навчання дитини, а усі вільні місця у закладі освіти за місцем проживання дитини вже будуть зайняті. У такому випадку дитину може бути зараховано на вільні місця в інших закладах освіти у відповідному населеному пункті. Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про освіту» початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Отже, Міністерство звертає увагу усіх місцевих органів управління освітою на те, що ЖОДНА ДИТИНА 6-7 річного віку, стосовно якої одним з батьків початкової школи подано заяву про зарахування до 1-го класу, не може залишитися без уваги і не бути зарахованою для здобуття початкової освіти. 6. Хто має право бути зарахованим 01 червня Згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 1 розділу II Порядку до 01 червня включно зараховуються усі діти, місце проживання яких на території обслуговування закладу освіти підтверджене, а також діти, які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи дітьми працівників цього закладу освіти, чи випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (у разі його наявності). Варто звернути увагу на те, що Порядок не визначає пріоритетність у зарахування дітей цих чотирьох категорій, але говорить, що мають бути зараховані УСІ такі діти. Разом з тим, можуть бути виключні випадки, коли після проведення усіх передбачених Порядком заходів з метою зарахування усіх дітей, їх зарахування є неможливим. У такому випадку відповідний орган управління освітою «невідкладно має запропонувати на вибір батьків таких дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця їх проживання, а також сприяти зарахуванню дітей до обраних їх батьками закладів освіти». 7. Основні механізми зарахування до гімназії (закладу загальної середньої освіти II ступеня - 5-9 класи) Для зарахування до 5 класу у Порядку закладено три основні моделі: 1) якщо заклад освіти має початкову школу, тобто працює з 1 класу, то до 5 класу переводяться усі учні 4 класу цього ж закладу освіти. На вільні місця (у разі їх наявності) до початку навчального року зараховуються діти, які мають право на першочергове зарахування, а впродовж навчального року - у порядку надходження заяв про зарахування. Таким чином, реалізується положення статті 13 Закону України «Про освіту» про те, що кожна особа має право здобувати не лише початкову, а й базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Крім того, до такого закладу освіти у разі створення додаткового 5 класу зарахування на вільні місця може відбуватися за результатами конкурсного відбору. Таким чином, діти, які не були зараховані до цього закладу освіти до 1 класу, матимуть можливість на конкурсних засадах вступити до нього вже до 5 класу; 2) відповідно до пункту 3 глави 3 розділу II Порядку діти, зараховані у 2018 і наступних роках до 1 класу закладів освіти з поглибленим вивченням окремих предметів та профільним навчанням, зараховуються до 5 класу за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до пунктів 2-16 глави 4 цього розділу. Таким чином, ця модель є, з одного боку, певним виключенням з попереднього правила, а з іншого боку, збільшує можливості дітей з різних закладів освіти на поглиблене вивчення окремих предметів у цьому закладі освіти. Ця модель передбачає, що з 2022 року до 5 класу таких закладів освіти, які забезпечують поглиблене вивчення окремих предметів та профільне навчання, усі діти будуть зараховуватися на конкурсних засадах; 3) відповідно до пункту 2 глави 2 розділу II до закладу освіти II або ІІ-ІІ1 ступенів (тобто, до тих закладів, в яких немає початкової школи) діти зараховуються за одним з двох механізмів: а) у разі, якщо кількість поданих станом на 31 травня заяв НЕ ПЕРЕВИЩУЄ загальної кількості місць у п’ятому (п’ятих) класі (класах) закладу освіти, конкурсний відбір не проводиться і 01 червня видається наказ про зарахування усіх дітей; б) у разі, якщо кількість поданих станом на 31 травня заяв ПЕРЕВИЩУЄ загальну кількість місць у п’ятому (п’ятих) класі (класах) закладу освіти, до 01 червня включно заклад освіти оприлюднює оголошення про проведення конкурсного відбору, що організовується і проводиться відповідно до пунктів 2- 16 глави 4 цього розділу. Конкурс має бути проведений і наказ про зарахування виданий до 15 червня включно. Після 15 червня зарахування на вільні місця (за умови їх наявності) також відбувається за результатами конкурсного відбору. Заступник Міністра Павло ХобзейЯк полегшити життя школяреві? Цим питанням задаються всі люблячі батьки. Виявляється, все просто. Досить грамотно спланувати день учня і почитати наші поради…
Навантаження для школяра
Ніколи не відправляй дитину одночасно в перший клас і якийсь гурток чи секцію. Саме початок «дорослого» шкільного життя вважається для неї важким стресом. І якщо малюк не матиме можливості піти погуляти, відпочити, а після – зробити уроки без поспіху, то у нього можуть виникнути серйозні проблеми зі здоров’ям.
Тому, якщо заняття спортом і музикою здаються тобі необхідною частиною розвитку твоєї дитини, почни водити її туди ще за рік до початку навчання.
Виконання домашніх уроків
Пам’ятай, що син чи донька можуть концентрувати свою увагу на чомусь не більше 15 хвилин. Тому, коли ти будеш робити з малюком уроки, після 15 хвилин занять – перервіться і обов’язково відпочиньте, наприклад, зробіть фізичну зарядку. Можна просто пострибати на місці раз 10, потанцювати під веселу музику кілька хвилин.
До речі, починати робити домашні завдання краще з письма. Добре також чергувати усні завдання з письмовими. Загальна тривалість таких занять не повинна перевищувати години.
Комп’ютер у житті школяра
Телевізор, комп’ютер і будь-які заняття, які вимагають великого зорового навантаження, варто проводити не більше години в день. У цьому впевнені багато лікарів-офтальмологів у всіх країнах світу.
Не забувай хвалити свого малюка
Протягом першого року навчання дитина як ніколи потребує підтримки батьків. Адже зараз вона формує свої особисті відносини з вчителями і однокласниками. Крім того, вона також і вперше розуміє, що з нею хтось хоче подружитися, а хтось – не хоче… Так у дитини складається власний погляд на себе. І якщо ти хочеш, щоб з малюка виросла впевнена у собі і спокійна людина, обов’язково хвали його. Підтримуй, не лай за двійки і ляпки в зошиті.
Пробудження школяра
Не треба різко будити дитину, адже внаслідок цього вона може відчувати почуття неприязні до мами, яка вічно термосить, мучить його, стягує ковдру. Найкраще навчити школяра користуватися будильником.
Якщо малюк все ще важко встає, не треба дражнити його «лежебокою» або лаяти… Створюй атмосферу добра і теплоти, включи голосніше радіо або улюблену музику дитини, посміхнися їй, поцілуй малюка.
Пам’ятай про те, що якщо дитину кваплять, то вона буде робити все ще повільніше. Це її природна реакція організму, її зброя в боротьбі з розпорядком, який її не влаштовує.
Повернення зі школи
Не задавай питання, на які дітки дають звичні відповіді. Мова йде про фрази типу: «Як твої справи в школі, які оцінки отримав? – Все нормально… » Згадай себе, як іноді дратували ці питання, особливо коли твої оцінки не відповідали всім очікуванням з боку батьків. Поспостерігай за дитиною, зверни увагу, які емоції «написані» у чада на обличчі. Дай дитині відпочити, запитай, чим ти можеш їй допомогти, поговори про щось хороше, попліткуйте по душах. Це допоможе зблизити сім’ю.
Пора спати
Молодших школярів краще за все укладати спати самим батькам. Важливо перед сном довірчо поговорити з малюком, заспокоїти страхи, уважно вислухати, показати, що ти його розумієш і підтримуєш. І тоді твій школяр прокинеться на наступний день в бойовому настрої!
ТОП-30 порад батькам
1. Любіть дитину, частіше обіймайте її.
2. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
3. Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання, наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки кожного дня.
4. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
5. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
7. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
8. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
9. Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.
10. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
11. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
12. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.
13. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
14. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.
15. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
16. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною спокійно.
17. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.
18. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15-20 хв. робити перерви на 10-15 хв.
19. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
20. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
21. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
22. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною.
23. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
24. Знайте, що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10-15 хв. перед сном.
25. Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
26. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.
27. Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.
28. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
29. Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.
30. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…